Історія Романа, про те як зі студентської парти потрапити у розробники соціальних проєктів, за півроку створити сервіс для паркувань, презентувати місту та змінити професію будівельника на ІТ.
Хто ви за фахом та що вплинуло на вибір майбутньої професії?
У шкільні роки займався спортом, відвідував гурток народного танцю. З колективом ми багато подорожували, брали участь у різних конкурсах, фестивалях. Одного разу доля закинула у Запоріжжя, де організатори події вирішили подарувати екскурсію на ДніпроГЕС. Нам показали машиний зал, греблю – дивишся на десятки метрів над головою, скільки води ця конструкція стримує, які потужності має і ловиш себе на думці, що таких масштабів тобі в житті ще бачити не доводилося! Сказати, що я був вражений, замало. Після цього рішення прийшло самостійно – обрав напрямок гідротехнічного будівництва НУВГП.
Що привело вас у RenomeLab та як відбулося перше знайомство?
Інтерес до нового. І якби мені знову хтось запропонував взяти участь у подібній програмі чи разом попрацювати над якимось продуктом – погодився б без вагань.
На 3 курсі отримав лист від організаторів з пропозицією взяти участь у програмі RenomeLab. Відбір проходив у три етапи: нам запропонували заповнити форму, виконати невелике завдання та пройти співбесіду. Не знаю скільки студентів залишали заявку, але пройшло семеро. Щоправда один учасник змушений був залишити програму через роботу. Тож фактично в команді було чотири хлопці та дві дівчини – усі студенти 2-4 курсів.
Невдовзі нам зателефонували та запросили на першу зустріч до “Платформи взаємодій “Простір”. Тоді ми познайомились між собою, з Надією Голякою, яка закривала усі організаційні моменти та підтримувала нас, а ще з Оленою Білик, Дмитром Кухарем, Антоном Шинкаруком. Також за кожним з учасників закріпити певну роль у проєкті: розробника, маркетолога, тімліда, бізнес-аналітика, тестувальника та менеджера. В кінці ми отримали перше завдання – зібрати ідеї для власного соціального проєкту.
Які напрямки ви розглядали?
Пропонували різне: і туристичні додатки, і транспортні рішення, і проєкти для муніципальної сфери. Була ідея навіть з використанням доповненої реальності. Але вибір впав на розробку системи для організації платних паркомісць у Рівному.
Чому?
Ми справді хотіли допомогти місту вирішити питання хаотичного паркування. При цьому ніхто не прагнув бути альтруїстом. За нашим планом у виграші мали бути всі: і люди, і місто, і бізнес, і розробники.
З яких етапів складалась робота над вашим проєктом?
Спершу було дослідження. Нас цікавив досвід інших українських та іноземних міст, недоліки, переваги, особливості реалізації, впровадження, доступність, трафік та проблемні зони міста тощо. Всю інформацію збирали в Excel, а при зустрічі аналізували, обговорювали і залишали найбільш корисну.
Після того перейшли до формування проєкту і розробки бізнес-плану разом з Василем Брижем, аналітиком РЕНОМЕ. Нас навчали, як це робити правильно, на що слід звертати увагу, які потрібно закладати видатки, як враховувати ризики, за скільки часу повинен окуповуватися проект (наш, наприклад, мав стати окупним за 2 роки, по-іншому – інвестувати просто недоцільно), як зекономити, як обчислювати вартість розробки тощо. Заключною частиною була презентація для муніципальної варти та представників міської адміністрації.
На кожному етапі нас супроводжували фахівці РЕНОМЕ СМАРТ, що скеровували у правильне русло та відповідали на численні запитання.
Робота тривала півроку, що в результаті народилося?
Ми розробили цифровий сервіс для регулювання паркувань, який назвали «єПарковка». Це єдина екосистема узбічних та закритих паркінгів, що складалася б зі спеціальної системи для фіксації вільних місць, відеоспостереження із розпізнаванням автомобільних номерів та водія, можливості розрахунку через мобільний додаток або ж паркомат.
За нашими підрахунками, при вартості паркомісця 15 грн/год, з паркінгу на 35 місць, щомісяця до бюджету Рівного могли б надходити додаткові 126 000 гривень. Окрім цього, місто отримало б впорядковане паркування, нові робочі місця та єдину прозору систему паркінгів. Згодом за допомогою “єПарковка” власні слоти могли б здати власники закритих паркінгів і, заодно, отримати доступ до готового програмного рішення, що автоматизує всі процеси. Водії володіли б актуальною інформацією щодо вільних місць, схемою проїзду до них, доступом до впорядкованого, розумного, безпечного паркування та ін.
Який досвід ти отримав?
RenomeLab дав мені дещо більше, ніж досвід, але про це згодом. По перше, прокачав софт скілз – спілкування з іншими. Конкретно для мене це завжди важко давалося. Не те, щоб у мене зовсім не було друзів. Просто, по натурі я інтроверт. По друге, нові знання і вміння. Ми не лише дізналися як створити власний проєкт з нуля, а й пробували це самостійно зробити. В процесі нашими найкращими друзями стали щей дошка Miro, Figma, Excel та ін.
Та головне, по завершенню проєкту мені запропонували пройти стажування у РЕНОМЕ СМАРТ у службі підтримки. Після успішного завершення залишився працювати.